В результаті тривалої співпраці з Львівським історичним музеєм (директор Чмелик Р.П.) та Львівським музеєм етнографії та художнього промислу ІН НАН України (Директор Павлюк С.П.) в Збаразькому замку та Вишневецькому палаці Національного заповідника «Замки Тернопілля» експонуються живописні полотна, скульптури та чудові старовинні меблі ХVII-поч. ХХ ст.
З нагоди 500-річчя міста Скалата у відновлених вежах замку було відкрито ряд стаціонарних виставок, зокрема і зал зброї. До його створення прилучилося двоє майстрів - Богдан Шаблій (м. Збараж) та Андрій Бурковський (смт. Вишнівець).
В одній із старовинних оборонних веж Скалатського замку відбулося відкриття експозиційної зали відомого українського художника Василя Володимировича Купецького. На виставці представлені роботи автора, 45 з яких подаровані Національному заповіднику "Замки Тернопілля".
На падвір'ї Збаразького замку відкрито етнографічну виставку, яка змінюватиметься і доповнюватиметься кожного тижня упродовж літа. Наразі діє виставка колекції прядок із фондів Національного заповідника "Замки Тернопілля".
У 2012 році у Збаразькому замку відкрилася відреставрована велика зелена вітальня, яка демонструє облаштування магнатського помешкання станом на кінець 18-го початок 19 століття.
В залі експонуються твори сакрального мистецтва, датовані періодом ХVІІ – ХІХст.СТ., характерного для західного і східного обрядів. Створені невідомими авторами Західної України, стародруки, а також культові речі, які використовувалися в церковному вжитку.
Зал старовинних меблів представляє колекцію настінних годинників з круглими, які в середині і підвісними (у вигляді шишок) маятниками. Також експонується красива кушетка і п’ять м’ягких крісел з червоного дерева, що й і зараз вражають своєю красою і затишністю. Шафи з орнаментованими дверцятами (фігурні грона винограду, листя, хвилясті лінії і тощо), дзеркала у різьблених рамах.
У залі нумізматики вражають вітрини з колекціями монет різних країн (Німеччини, Угорщини, Польщі, Росії та України в різні періоди). Дуже цікава вітрина з настільними медалями: 900 років міста Буська, 40 років за визволення м.Збаража і т. д. Зацікавлює вітрина зі зразками іменних нагород та фотографіями їх власників.
Збараж знаходиться на межі Волині і Галичини, тож в залі вишивки ми можемо побачити вишивки двох регіонів. У волинській вишивці переважає рослинний орнамент (великі квіти з листям), різнобарв’я кольорів і техніка вишивання «гладь», «низинка», «стібок», «ланцюжок» і тд. У галицькій – переважає геометричний орнамент (ромби, квадрати, зубці, криві лінії), з технікою вишивки «хрестик», «виколювання», «вирізування». Цікава є антропоморфна вишивка (зображення людей), зооморфна (зображення тварин), орнітоморфна (птахів).Також можна побачити зразки церковної вишивки - хоругви, одежа священиків.
Наш народ впродовж багатьох віків виборював право на пізнання культурної спадщини наших предків. Розкопки, які велись на території Збаразького району дозволили накопичити солідну кількість матеріалу, який і став основною базою для створення експозиції «Археологія краю». Розкриття палеолітичних стоянок (с.Старий Збараж) дозволили показати знаряддя праці первісної людини.
Живими свідками багатовікових традицій, передавачами культурних надбань, як духовного заповіту минулого є життя і побут народу. Це можна побачити в наступному залі - етнографія краю - бамбетель, розмальовані скрині, колекція металевих прасок, музичні інструменти, зразки народного одягу, взуття цього періоду.
У музейному зібрані представлена унікальна колекція В. Лупійчука – дерев’яна скульптура козацької тематики. Мистецтво стало для автора не самоціллю, а засобом розмови з народом. Про що він говорив, розказує його мистецька творчість. В. Лупійчук говорить, що вона його підзаряджає енергією, котру він потім використовує для справи відродження українського козацтва. По його роботах ми можемо побачити історію українського народу в цей період.
Зал демонструє різноманітні види зброї та інші пристосування, що використовувались для захисту і нападу у збройних конфліктах в їх історичному розвитку – від викопних кам’яних і крем’яних сокир періоду палеоліту до залізної зброї початку ХХ ст.